Виклик 2: Привабливість міського простору для руху пішки

Важливим елементом у структурі міста є громадський простір та пішохідний рух, привабливість якого підвищується через прості конкретні інфраструктурні рішення в міському просторі:

  • Безбар’єрність.
  • Прямі зручні пішохідні сполучення.
  • Комфортність середовища (освітлення, тінь, озеленення, місця для сидіння, можливість покупки / випити кави).
  • Рівне покриття на тротуарах.
  • Унеможливлення паркування на тротуарах.

Планування вулиць історично дуже транспорто-орієнтована галузь проєктування. Замість поняття “вулиця” часто вживається поняття “дорога”, коли йдеться про ремонтні роботи. Таким чином планування пішохідного руху на вулиці переважно відбувалося за “залишковим” принципом, хоча пішки пересуваються практично всі мешканців міста. Навіть ті, хто звик пересуватись автомобілем, йдуть до нього пішки. 

Незважаючи на те, що пішоходом більшою чи меншою мірою є кожен мешканець, а піше пересування є абсолютно екологічним та ефективним використанням міського простору, пішохід наразі є найбільш пригнобленим у правах на якісний простір.

Опитування, проведені в рамках розробки ПСММ, показали, що мешканці, які часто пересуваються пішки, нарікають на:

  • поганий стан покриття, бар’єри в середовищі, бруд, калюжі;
  • недостатню ширину тротуарів для комфортного пересування;
  • перешкоди на пішохідному шляху: припарковані на тротуарі авто, стовпи, паркани, знаки, літні майданчики кафе тощо;
  • відсутність тіні, шум, загазованість;
  • недостатність освітлення.

Ціль 2. Місто дружнє до пішоходів

2.1. Підвищити комфорт пішохідного простору вулиць.

Розширити тротуари, де це можливо, прибрати перепони, максимально використовувати вуличне озеленення, прибрати всі бар’єри, зробити переходи логічними і зручними.

2.2. Розробити каталог облаштування інклюзивного громадського простору міста.

Каталог має містити готові рішення, що відповідають як очікуванням маломобільних, так і нормам ДБН і ДСТУ, а також кращим світовим практикам.

2.3. Облаштувати зелені зв’язки-артерії між різними частинами міста.

Велопішохідні зв’язки, повністю відокремлені від руху транспорту, створять нові можливості для приємного пересування містом мешканців, дозволять розвивати нові території.

2.4. Розробити міський довідник з тактичного урбанізму.

Це дозволить громаді перевірити проєктні рішення малими втручаннями в громадський простір за невеликі кошти. Проєкти громадської активності рік від року стають більш якісними і професійними. Узагальнення кращих практик дасть можливість на вищий рівень підняти середній рівень проєктів, а також вказати шляхи покращення міського середовища, які мешканці можуть зробити самі або у співпраці.

Демонстраційні заходи

1. Середовище доступне для маломобільних.
2. Безбар’єрне середовище.

 

3. Комфортне середовище.
4. Зонування тротуарів.

5. Прямі логічні зв’язки.
6. Усунення перешкод з транзитної зони (стовпів, опор знаків, реклами).
7. Зелена лінія – альтернатива магістральним вулицям.

Концепція Зеленої Лінії, ГО Група 109

Каталог заходів

Розробити каталог облаштування інклюзивного громадського простору міста 

Оскільки маломобільні є найбільш вразливими категоріями користувачів міського простору, пропонується створити довідник типових рішень з доступності облаштування елементів інфраструктури вулиць. Місто, зручне для маломобільних, – зручне для всіх.

Розробити міський довідник з тактичного урбанізму 

Довідник розповість про те, що можуть зробити мешканці та підприємці власними силами для покращення громадського простору. Місто має забезпечити технічною та фінансовою підтримкою подібні ініціативи. Всі повинні розуміти про тимчасовість існування громадських просторів, створених на цих засадах.

Довідник міститиме типові елементи облаштування громадських просторів і забезпечення безпеки дорожнього руху без проведення капітальних ремонтних робіт.

Забезпечити пріоритетне очищення від снігу велопішохідних шляхів

Очищення від снігу велопішохідних шляхів не може йти за залишковим принципом після очищення проїзної частини. Кучугури снігу не можуть звужувати транзитну зону хідників менше від мінімально дозволеної (2,25 м для магістральних вулиць). Велоінфраструктура має бути придатною для використання і в зимовий період. Підходи до пішохідних переходів як місця підвищеної небезпеки травмування взимку мають бути розчищені пріоритетно, важливо не допускати в них калюж і неочищених внаслідок ожеледиці місць.

Фото: Володимир Караїм

Повну версію розділу про “Виклик 2: Привабливість міського простору для руху пішки” читайте у Плані сталої міської мобільності Львова: