ВІЗІЯ ПСММ. Львів: погляд у майбутнє

Львів у 2035 році – привабливе для мешканців та численних гостей місто з високою якістю життя практично на всій своїй території. Львів став ще одним європейським містом коротких відстаней. Мешканці відчувають значне покращення якості життя від того, що кожне їхнє пересування приємне та легко передбачуване в часі. Значно скоротився період, який люди проводять у транспорті. Високоякісні публічні простори, в яких хочеться перебувати, хороший стан довкілля й спокійний транспортний клімат стали візитівкою Львова.

 

Мобільність – це не розкіш для обраних, адже кожен мешканець і мешканка Львова, незалежно від віку, статі, прибутків і стану здоров’я має доступ до громадського транспорту, який комфортно, надійно, швидко й за доступною ціною сполучає всі точки міста завдяки щільній і добре структурованій мережі маршрутів зі зручними графіками, тарифами та можливостями для пересадок. Завдяки спокійному транспортному клімату на вулицях велосипедний рух став надійною та швидкою можливістю проїхати через усе місто без перешкод. Велосипед є тепер повноцінною транспортною альтернативою і для великих відстаней. Як і раніше, люди часто обирають піше пересування, зокрема й на довші відстані, оскільки озеленені вуличні простори пропонують для цього достатньо привабливі умови. Пересуватися пішки вулицями міста, а також логічно й послідовно вибудуваною мережею пішохідних доріжок за межами вулиць стало значно надійніше та приємніше завдяки освітленню та безпечним перетинам із транспортом.

 

Майже кожна сім’я користується автомобілем. Однак завдяки хорошим пропозиції альтернативним варіантам і помірному регулюванню автомобілекористування (насамперед за допомогою регулювання паркування), автомобілі здебільшого використовують тоді, коли немає іншої прийнятної альтернативи. До цього додаються також новітні цифрові інструменти мобільності, орієнтовані на точкові потреби, що є частиною напряму “Smart mobility”. Наприклад, інструменти спільного використання транспортних засобів: каршеринг, байкшеринг, скутершеринг тощо.

Спеціалізований транспорт обслуговує місто без затримок у русі чи труднощів з місцями для зупинки. Забезпечення міста вантажними перевезеннями є надійним й ефективним завдяки просторово узгодженій загальній концепції пріоритетних маршрутів та графіків перевезень для великогабаритного транспорту, спеціальних паркомісць для доставки товарів, регулятивній підтримці прийнятних для міста вантажних транспортних засобів, зокрема прокату вантажних велосипедів.

Як цього вдалося досягти?

П’ятнадцять років тому Львів знаходився на роздоріжжі. Користування автомобілем розглядалося як обов’язковий показник соціального статусу та заможності людини. У попередні роки показники володіння й користування автомобілем значно зросли, з’являлися великі житлові масиви, часто в місцях із незручним транспортним сполученням. Мешканці Львова вимагали стовідсоткового забезпечення новобудов місцями для паркування автомобілів. Незважаючи на те, що кількість переміщень за допомогою приватних авто залишалася значно меншою, ніж у схожих західноєвропейських містах, однак затори створювали суттєві незручності, насамперед у наближених до центру районах.

Іншими болісними для міста викликами були:

  • численні дорожньо-транспортні пригоди з травмованими і загиблими;
  • значні перепони руху для не завжди комфортного громадського транспорту, що в години пік був неабияк перевантажений;
  • вихлопні гази й транспортний шум негативно впливали на самопочуття та здоров’я мешканців;
  • неприваблива пішохідна інфраструктура (за винятком прилеглих до центральної частини міста районів), несприятливі умови для пішохідного й велосипедного руху;
  • негуманний простір, непристосований для маломобільних, зокрема літніх людей та візочників.

Існувала загроза, що Львів перетвориться на місто, яке завжди перебуває в заторах і захлинається від автомобільного транспорту, через що вже довелось пройти іншим європейським містам кількома десятиліттями раніше.

 

Три чинники стали вирішальними, аби зупинити та скерувати у правильне русло ці негативні тенденції:

1. Під час створення Плану сталої міської мобільності Львова розробники не припустилися поширеної помилки звичайного копіювання підходів з інших міст. Львів шукав власного, відповідного до місцевих умов шляху. Не йшлося про те, щоб оголосити автомобіль ворогом й ускладнити володіння ним. Те, що зростання користування автомобілем збільшить проблеми міста, люди зрозуміли самі, адже стикалися із зазначеними вище проблемами щодня. Тому головною метою, з урахуванням фінансових і юридичних рамкових умов, стало обмеження використання автотранспорту до прийнятного для міста рівня. Досягти цього вдалось внаслідок поєднання, з одного боку, заходів із покращення умов для пішохідного й велосипедного руху, і насамперед громадського транспорту, а з іншого боку, регулятивних заходів у сфері паркування, обмеження швидкості й управління трафіком. Відчутними стали позитивні тенденції: кількість авто у власності зростала помірно, а мешканці, котрі донедавна користувалися лише власним авто, почали визначати переваги інших способів пересування. Одним із вирішальних чинників для позитивного сприйняття цієї стратегії стало те, що реалізовані великі інтегровані проекти, насамперед реконструкції вулиць та площ, наочно демонстрували, яких переваг можна досягти як у безпеці, так і в якості пересування для різних учасників руху. Львів зобов’язався впроваджувати концепцію “Vision Zero”.

 

2. Водночас, попри складну економічну ситуацію в Україні загалом, будівельний розвиток міста Львова відбувався надзвичайно динамічно. Він характеризувався великою кількістю будівельних проектів, насамперед від приватних інвесторів. Ці об’єкти розташовувались переважно між центром міста та мікрорайонами на межі міста. В інтенсивному діалозі із забудовниками місту вдалося скерувати ці процеси у напрямку формування кварталів зі змішаними функціями (житло + офіси + комерція + соціальна і рекреаційна інфраструктура) та привабливими, не перевантаженими автотранспортом відкритими просторами. Розвиток постіндустріальних територій сприяв суттєвому покращенню сполучення наявних житлових мікрорайонів, насамперед маршрутами громадського транспорту, та можливістю зробити мікрорайони більш самодостатніми щодо функцій. Інвестори у своїх проектах чимраз більше орієнтувалися на вісі й вузли громадського транспорту. Так вдалося змінити парадигми у напрямку інтегрованого міського розвитку, завдяки чому було мінімізовано зростання автотранспорту, а нові потреби в транспортних послугах задовольняються тепер переважно за рахунок екологічно чистих і прийнятних для міста громадського, велосипедного та пішохідного видів пересувань. Цю стратегію поступово переносили на інші, віддалені території, наприклад, здійснюючи орієнтоване на змішані функції ущільнення у мікрорайонах на межі міста.

 

3. Таким перетворенням місто завдячує тому, що політичний і планувальний процеси від початку і надалі відбувались із залученням ключових політичних гравців та громади міста. Застосовуючи різноманітні формати комунікації, мешканців залучали до процесу обговорень так само інтенсивно, як і важливих зацікавлених сторін та представників бізнесу, інших суспільних груп, сусідніх регіонів. Не менш важливим було і те, що паралельно до цього діалогу вдалося розвинути міцну структуру управління. Так, наприклад, компетенції розвитку міста і планування транспорту були більше інтегровані, а розпорошені до цього компетенції у сфері громадського транспорту – об’єднані. Завдяки цьому стало можливим централізовано планувати пропозиції, мережі й тарифи для міського та регіонального громадського транспорту, що зробило цю сферу орієнтованою на клієнта. Цілеспрямовано було також використано здобуті в рамках державної децентралізації можливості місцевого самоврядування, щоби разом із іншими містами здійснювати ефективну лобістську роботу задля покращення юридичних і нормативних рамкових умов.

 

Проте все ще залишається чимало роботи. За минулі п’ятнадцять років було здійснено вирішальні стратегічні кроки й розпочато низку доленосних процесів, завдяки чому ситуація у Львові сьогодні стала набагато кращою. Але, задля досягнення таких якостей на всій території міста і за його межами у регіоні, потрібні ще значні зусилля. Необхідно подбати про тривале збереження цих якостей. До цього додаються щоразу нові виклики через постійні суспільні зміни і нові технології. Але місто досягло в цьому напрямку надзвичайних успіхів. Допоки Львів і надалі дотримуватиметься реалістичної основи щодо можливості реалізації, поваги до довкілля та стабільної підтримки міської громади, він і в майбутньому зможе досягати дедалі кращих показників якості життя, а відтак і інвестиційної привабливості та економічної потужності.