1939 рік. У США відбувається Всесвітня виставка, де Футурама є однією з найбільших визначних атракцій, модель підготовлена компанією General Motors, яка представляє бачення міста 1960 року. Багато рішень, показаних на ній, стануть реальністю і прокляттям Сполучених Штатів.
Бачення нового світу
Сполучені Штати в 1939 році ще не є тієї країною, яку ми знаємо сьогодні. Пам’ять про роки Великої депресії все ще жива, і значна частина країни залишається бідною і відсіченою від змін, що відбуваються в містах на східному узбережжі. Втім, ознаки економічного відновлення стають все більш помітними. Найбільші промислові концерни з усе більшим оптимізмом дивляться у майбутнє. Серед них і General Motors, яка роками переконує американців у тому, що саме автомобіль повинен стати основним транспортним засобом.
Павільйон General Motors на всесвітній виставці в Нью-Йорку в 1939 / AP Photo (с)
На Всесвітній виставці General Motors демонструє макет, що представляє бачення міста 1960 року. До її розробки був залучений Норман Бел Геддес, вже відомий проектант, який створив подібну модель для Shell кілька років до того.
Геддес не піддається божевільним баченням і концепціям. Він намагається базуватися на вже розроблених рішеннях і технологіях, але масштаб використання величезний. Всього більше і все більше. Найбільше є автомобілів.
Автостради
Багатосмугові швидкісні дороги, створені тільки і лише з метою пересування автомобілів, не були чимось оригінальним. Як у США, так і в Європі, вони будувалися з 1930-х років. Не задумувалися лише про багаторівневі та безконфліктні розв’язки, що оплетали цілі міста – так мав виглядатиме в’їзд у місто майбутнього Геддеса.
На жаль, це бачення перетворилося на реальність протягом наступних десятиліть. Після вступу на посаду президента Дуайта Ейзенхауера почалося масштабне будівництво Трансамериканської мережі автострад. Вони мали на меті підвищити безпеку та забезпечити ефективне пересування у випадку війни, але здебільшого ці автостради сприяли зростанню попиту на автомобілі.
Макет Футурами 1939 / Alfred Eisenstaed (с)
На відміну від залізничної мережі, дороги будувалися і утримувалися з федерального бюджету. Автовиробники не могли мріяти про кращий подарунок – відтепер держава, з податків їхніх клієнтів, підтримувала транспортну інфраструктуру і одночасно популяризувала автомобільний транспорт. Автомобіль став незамінним. Коли в 1991 році будівництво автомагістралей було офіційно завершене, ніхто вже й не уявляв собі США без автомобілів.
Нові домінанти
На початку ХХ ст. У архітектурі міст продовжували панувати сакральні та громадські будівлі. Майже в усьому західному світі, як і сотні років тому, все ще була норма, що найвища будівля – це собор або церква. Незважаючи на те, що будівлі державної адміністрації, театри, галереї чи залізничні станції вже були зведені, у Європі все ще не було тенденції до висотності.
У Нью-Йорку та Чикаго вже були свої хмарочоси. Над тим першим уже вісім років височів Емпайр-Стейт Білдінг, але ніхто не очікував такої популярності хмарочосів, яких не бракувало у Футурамі, і які вже через десяток років після війни легко вписувалися в панораму всіх великих американських міст. Разом з ними народилися центральні офісні райони (Central Business Districts), в яких розташовувалися найбільші офісні будівлі підприємств.
Під самі вежі, як показано в Футурамі, вони намагалися, і в багатьох місцях дороги були затягнуті. Великі дорожні проекти вгризалися і руйнували наявну міську тканину. Там де колись була регулярна палісадна забудова з’явилися багатосмугові дороги і багаторівневі перехрестя. Про паркінги під будівлями, однак, не завжди пам’ятали, що часто призводило до створення центру міста з хмарочосами, розділеними стоянками – просторове жахіття, у яке важко повірити.
Центр Х’юстона, США у 1978 і 2011. Незважаючи на ущільнення забудови більшість простору займають відкриті стоянки.
Кричуща реальність
Розробники Футурами не думали про наслідки розміщення більшості офісів та управлінь в самому центрі міста. У їхньому баченні, майже всі приїжджали на роботу в центрі міста з розташованого на околиці будиночку з садом. Розтягнуті на великих площах передмість не передбачали громадського транспорту. Їхні жителі були залежні від автомобіля.
Чому таке бачення не працює на практиці? Сама Футурама дає нам відповідь. На цілому макеті близько 0,5 мільярда односімейних будинків, і лише 50 тисяч автомобілів, тобто одне з десяти домогосподарств. Це число, яке вже тоді мало бути видатися недооціненим. На практиці дуже швидко виявилося, що майже кожен будинок потребує власного транспортного засобу, а дві-три машини, що стоять перед кожним будинком, є чимось нормальним. Це, звісно ж, кількість, яка закоркує будь-яке, навіть, багатосмугове шосе. Однак на самому макеті Футурами заторів не було.
Футурама дивиться згори – ніхто не турбувався, що там – на рівні тротуару, де було найгірше. Творці не піклувалися про те, що відбуватиметься на піднесених тротуарах чи дорогами. Тепер знаємо, що там немає нічого цікавого, і в більшості випадків там можна знайти пустирі або стоянки.
Футурама в реальності
Така гарна катастрофа
Футурама значною мірою стала реальністю. Сполучені Штати огорнула мережа автомобільних доріг, а міста обросли хмарочосами та багатосмуговими дорогами. Проте це було не так ідилічно, як на макеті. Автомобілі зупинилися в гігантських заторах. Простори навколо дорожніх віадуків та розв’язок швидко деградували. Нові транспортні рішення сприяли розділенню соціальних груп.
Місто для такої кількості населення як у Футурамі, можна було збудувати по-іншому. Без розмаху і гігантоманії, в більш людських пропорціях, кращому функціональному розподілі і з більшою роллю громадського транспорту. Однак, такого бачення не було у її творців.
Люди повірили General Motors. Вони вірили в автомобілі, що їздили на майже порожніх автострадах і щоденних приємних поїздках від приміських будинків до офісів, що тягнулися неба у центрі міста. Автомобіль став частиною американської культури і способу життя. Тепер ми знаємо, що це була величезна помилка, за яку дорого платять американські міста.
Використані матеріали: Transport Publiczny та VOX
